Кількість
|
Вартість
|
||
|
Анти Уроліт для кішок при сечокам'яній хворобі, 8 таблеток
Комплексний підхід до лікування уролітіазу котів.
Містить дієві речовини:
- Феноксібензамін (phenoxybenzamine) як уретральний міорелаксант. Рекомендовані дози для котів: 0,5-1 мг/кг кожні 12 годин.
- Метенамін (Methenamine) як антибактеріальний препарат (не є антибіотиком). Дозування: 250 мг на кішку кожні 12 годин.
- Метіонін (Methionine) як підкислювач сечі (факультативна опція). Дозування: 500-750 мг на кішку кожні 12 годин.
- Цитрат калію (Potassium citrate) як олужнювач сечі (факультативна опція). Дозування 75 мг/кг або 2 ммоль/кг кожні 12 годин.
Форма випуску: пероральна суспензія, що містить феноксибензамін і метенамін, а також два пакетики (ємності), вкладені в упаковку ліків, з порошком (рідкістю) для приготування розчинів: перший пакетик (ємність) –, з метіоніном, другий – з цитратом калію.
Призначення: для специфічного та неспецифічного лікування уролітіазу кішок.
Курс лікування 5-7 днів.
- Якщо тип сечокам'яної хвороби не встановлений, то тварині призначається стандартна суспензія, що містить феноксибензамін та метенамін.
- Якщо тип сечокам'яної хвороби струвітний і необхідно знизити pH сечі, то суспензію додається метіонін для цієї мети, після чого отриманий розчин дається тварині.
- Якщо тип сечокам'яної хвороби оксалатний/уратний/цистиновий та інший, при якому необхідно підвищити pH сечі, то стандартну суспензію додається цитрат калію.
Тільки одна допоміжна речовина може бути додана: або метіонін, або цитрат калію – залежно від завдання. Допоміжна речовина може не додаватись, якщо pH в нормі. Майже завжди при лікуванні МКЛ рекомендовано коригувати pH в діапазоні 6-6,5, при якому не відбувається утворення нового каміння. В окремих випадках (струвітний уролітіаз) доцільно опустити pH до 5,5. Таким чином, в руках лікаря з'являється цікавий набір інструментів для лікування уролітіазу, оскільки зміна pH сечі практично за будь-якого випадку МКБ має велике практичне значення. Дія метенаміну як антибактеріального препарату обумовлена кислою реакцією середовища в рановій поверхні слизової оболонки уретри, ушкодженої кристалами навіть при відносно лужному зрушенні вторинної сечі.